мозоль —
мозо́ль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
мозоль —
див. мозоля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мозоль —
МОЗО́ЛЬ див. мозо́ля.
Словник української мови у 20 томах
мозоль —
(-я) ч.; крим. Людина з села. БСРЖ, 353; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 35.
Словник жарґонної лексики української мови
мозоль —
наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі́) кому і без додатка. Торкатися в розмові того, що кого-небудь найбільш непокоїть, турбує. — Мислимо, такі втрати! Конструкторів варто викликати, хай подивилися б.— Та знають вони!...
Фразеологічний словник української мови
мозоль —
МОЗО́ЛЬ див. мозо́ля.
Словник української мови в 11 томах