надувати

Аю, -аєш, недок., надути, -ую, -уєш, док. Обдурювати. Надули тебе, любий, як останнього дурня.

∗∗∗

Аю, -аєш, недок., надути, -ую, -уєш, док. Проводити з кимось статевий акт. А чувак нормально так тьолку на машині надуває.

Значення в інших словниках

1. надувати — надува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надувати — НАДИМАТИ; (вітрило) напинати; (замети) наносити, намітати.  Словник синонімів Караванського
3. надувати — див. настовбурчувати; обманювати  Словник синонімів Вусика
4. надувати — і надимати, -аю, -аєш, недок., надути, надму, надмеш і надую, надуєш, док. 1》 перех. Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. || Натягувати, розпрямляти що-небудь; робити пружним. || Напружуючись, збільшувати об'єм, розмір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. надувати — див. дути, обманювати  Словник чужослів Павло Штепа
6. надувати — НАДУВА́ТИ, НАДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДУ́ТИ, му́, ме́ш і наду́ю, наду́єш, док. 1. що. Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. Тішиться дитина – Забавка чудна: Надимає з мила Пухирці вона (Дніпрова Чайка); Туго шини надуваєм!..  Словник української мови у 20 томах
7. надувати — надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А.  Фразеологічний словник української мови
8. надувати — НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.  Словник синонімів української мови
9. надувати — НАДУВА́ТИ і НАДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДУ́ТИ. надму́, надме́ш і наду́ю, надуєш, док. 1. перех. Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. Туго шини надуваєм!.. Гей, сідайте, пасажири, В ряд по два і по чотири (Нех., Ми живемо..  Словник української мови в 11 томах
10. надувати — Надува́ти, -ва́ю, -єш гл. надимати.  Словник української мови Грінченка