накапати

Аю, -аєш, док. Донести на когось, наябедничати. Накапали начальству.

Значення в інших словниках

1. накапати — нака́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накапати — див. накапувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накапати — НАКА́ПАТИ див. нака́пувати.  Словник української мови у 20 томах
4. накапати — (-аю, -аєш) док., (кому, на кого); жрм, мол., крим.; несхвальн. Донести на когось. — Дивись, щоб потім на нас не плакала — сказала увечері мама (Тамара таки встигла "накапати" ...) (С. Антонишин, Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 371; СЖЗ, 71.  Словник жарґонної лексики української мови
5. накапати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст.  Словник синонімів української мови
6. накапати — Нака́пати, -паю, -паєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. накапати — НАКА́ПАТИ див. нака́пувати.  Словник української мови в 11 томах
8. накапати — Накапати, -ся см. накапувати, -ся.  Словник української мови Грінченка