орангутанг
А, ч. Дебела, мускулиста людина. Варений оглядає зал, помічає мене — від несподіванки аж підскакує, витріщає в'язкі пронизливі очі, манить рукою двох дебелих орангутангів у баранячих кожухах, що стовбичать біля виходу (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу