перемкнути

Не, безос., док. Раптово змінити спосіб поведінки, думок, мати нав'язливі ідеї. Останнім часом вона взяла до голови мамині причепки. — Цікаво, чому? — А тому що їй перемкнуло (І. Сова).

Значення в інших словниках

1. перемкнути — перемкну́ти 1 дієслово доконаного виду вимкнути одні механізми і ввімкнути інші перемкну́ти 2 дієслово доконаного виду з'єднати перемичкою  Орфографічний словник української мови
2. перемкнути — I див. перемикати I. II див. перемикати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перемкнути — ПЕРЕМКНУ́ТИ¹ див. перемика́ти¹. ПЕРЕМКНУ́ТИ² див. перемика́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. перемкнути — ПЕРЕМКНУ́ТИ¹ див. перемика́ти¹. ПЕРЕМКНУ́ТИ² див. перемика́ти².  Словник української мови в 11 томах