срати

С(е)ру, с(е)реш, недок., вульг.

1. Сходити в туалет. Всі дихали гостинним Мангупом, срали в його прохолодну траву і пили з нього воду (І. Карпа). Розмовляють кацап з хохлом. Кацап: — Слушай, хахол, ну што у тібя за мова такая?! Вот, напрімєр, слово «незабаром» — гдє ето «не за баром»? Пєрєд баром ілі возлє бара — нє паймьош! — Ну а в тебе, кацаписько, що за язик такий? Ось, наприклад, слово «сравні» — ніяк не утнеш: чи вже, чи ще ні!

2. Створювати безлад. Як ти можеш жити і срати в одному місці?

3. Дуже боятись чогось. Що, среш перед екзаменом? Отож-бо, треба було вчитись протягом семестру!

◇

Срати і срати — «багато каші їсти», робити і робити — вказівка на те, що адресату треба ще багато чого зробити, щоб досягнути зазначеного рівня. Тобі ще срати і срати до нього...

Значення в інших словниках

1. срати — сра́ти вул., вульг. випорожнюватися, какати ◊ сра́ти в по́ртки → портки ◊ сра́ти коксом → кокс ◊ сра́ти тонко бідувати (ст)||свистати тонко ◊ не сери́ ви́ще, як сра́ка ви́росла не роби того...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. срати — Срати, -серу, -реш гл. Испражняться, орать.  Словник української мови Грінченка