стрілочник

А, ч. Той, що постійно просить щось. Це наш вічний стрілочник: ніколи не має своїх сигарет.

Значення в інших словниках

1. стрілочник — стрі́лочник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стрілочник — (залізниці) спрямувач  Словник чужослів Павло Штепа
3. стрілочник — СТРІ́ЛОЧНИК, а, ч. Робітник, який переводить стрілки на залізничних коліях і виконує інші допоміжні роботи на залізниці. Стрілочник Онисько, Коли поїзд близько, Семафор підводить, Стрілку переводить (П. Воронько); На пероні замітав вусатий стрілочник з мідною дудкою біля пояса (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. стрілочник — -а, ч. 1》 Робітник, який переводить стрілки на залізничних коліях і виконує інші допоміжні роботи на залізниці. 2》 перен. Невинна людина, на яку перекладають дійсні провини та злочини, скоєні відповідальними особами, керівництвом установи, держави тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стрілочник — СТРІ́ЛОЧНИК, а, ч. Робітник, який переводить стрілки на залізничних коліях і виконує інші допоміжні роботи на залізниці. Стрілочник Онисько, Коли поїзд близько, Семафор підводить, Стрілку переводить (Воронько, Коли вирост.  Словник української мови в 11 томах