тінь —
[т'ін'] -н'і, ор. -н':у, р. мн. -неий
Орфоепічний словник української мови
тінь —
ТІНЬ, і, ж. 1. Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, з дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (І.
Словник української мови у 20 томах
тінь —
Від своєї тіні не втечеш. Людина всюди залишається такою, якою вона є. Де тінь, там сонце за хмарою. З-за хмари сонця не видно. В переносному значенні означає: де панує несправедливість, там правду приховують.
Приповідки або українсько-народня філософія
тінь —
-і, ж. 1》 Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. || Зображення такого відбитку в живопису; місце, що зображує на малюнку, картині найменш освітлену частину, ділянку чого-небудь. || кого, чия, перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тінь —
без ті́ні чого. З цілковитою відсутністю сліду чого-небудь, натяку на щось. Льотчик .. заговорив до своїх рятівниць незвично серйозним тоном, без тіні жарту (О. Гончар). боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим.
Фразеологічний словник української мови
тінь —
ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
тінь —
ТІНЬ, і, ж. 1. Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, з дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (Фр.
Словник української мови в 11 томах
тінь —
Тінь, -ні ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Словник української мови Грінченка