фейс

А, ч. Обличчя. Доща, дуже-дуже кохає, що вона його хоче... Дощ на те все залився буйним сміхом їй прямісінько у фейс (Л. Дереш).

◇

Фейсом об тейбл — погроза побити.

Значення в інших словниках

1. фейс — (-а) ч., мн. фейси; мол. Обличчя. Ноги в неї криві, волосаті, груди обвислі, задниці воопше нема, волоссячко облізле, зате фейс, як у моделі (Синопсис станіславський необов'язковий); Фейсом на торт (УМ, 21.06.  Словник жарґонної лексики української мови