фенька

И, ж.

1. хіп. Браслетик з бісеру або шкіри, металу, яскраво та різнобарвно прикрашений. Мала власноруч зробила мені цю феньку.

2. Будь-яка прикраса. Ти де таку прикольну феньку купив?

Значення в інших словниках

1. фенька — (-и) ж. мол. Те саме, що фенечка. — Зараз ти захворієш ще більше, — кидає дівка, вся у "феньках" (О. Ульяненко, Ізгої). ПСУМС, 72.  Словник жарґонної лексики української мови