фонтан —
ФОНТА́Н, а, ч. 1. Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє; водограй.
Словник української мови у 20 томах
фонтан —
-а, ч. 1》 Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. || чого, який. Про масу чого-небудь, що з силою піднімається вгору. Бити фонтаном.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фонтан —
би́ти ключе́м (джерело́м, фонта́ном і т. ін). 1. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Дійсно був красень (опришок). Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич); Музична стихія ..
Фразеологічний словник української мови
фонтан —
ФОНТА́Н (струмінь води, що б'є під тиском; споруда для викидання струменя води), ВОДОГРА́Й поет., ВОДОТРИ́СК рідше, ФОНТА́НА діал., заст. Біля занедбаного, без води, фонтана дітвора голубів годує (О. Гончар); Кругом сади.
Словник синонімів української мови
фонтан —
ФОНТА́Н, а, ч. 1. Струмінь води, який б’є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє.
Словник української мови в 11 томах
фонтан —
(італ. < лат. — джерело) Споруда із струмком води, що витікає під природним або штучним тиском. Краса струмів води, що підіймаються вгору або падають донизу звичайно збагачується пластичними формами, скульптурними композиціями...
Архітектура і монументальне мистецтво