ханига
И, ч. П'яничка. Дивне — йому вірили. Вірили від дурної перекупки аж до останнього ханиги на Чоколівці (О. Ульяненко). Я все роздав: всім жебракам, ханигам, всім підарасам, йобнутим шакалам (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу