хрін
А, ч., лайл.
1. «Чорт». Ну, хрін з ним (Ю. Андрухович). Ай, йолки-палки, та хрін з ними, з харчами, чоловіче, скільки того життя, скільки тої любові, щоб акуратненько краяти її ножиком на сніданок і вечерю! (О. Забужко). Хоча творіння це безцінне я продаю його хрін з ним (В. Неборак). І хрін він там що обріже, той ніж (І. Карпа).
◇
Якого хріна — чого. Ти, Хомський, чи, просто кажучи, Хома, якого ти хріна опинився у цьому поїзді? (Ю. Андрухович). Якого хріна треба було мене поїти? (С. Пиркало). Якого хріна ви тоді опинились на тролейбусній зупинці? (О. Ірванець).
На хріні — навіщо.
Хрін його знає — чорт зна.
2. Пеніс. Ви що, членами мірялись? І чий хрін довший?
Словник сучасного українського сленгу