шмаття —
[шмат':а] -т':а
Орфоепічний словник української мови
шмаття —
ШМА́ТТЯ, я, с., збірн. 1. Шматки чого-небудь. Невеликий, пане-браття Жрець я Гелікона, Бо тримаю тільки шмаття З кобзи Аполлона (І. Манжура); Рудий чоловік тоді взяв молот – гуп!..
Словник української мови у 20 томах
шмаття —
шма́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
шмаття —
шма́ття знев. білизна (перев. постільна)(ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шмаття —
-я, с., збірн. 1》 Шматки чого-небудь. 2》 розм. Білизна. || Дрантя, лахміття. || Купа одягу, білизни. || рідко. Дрібні хатні речі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шмаття —
БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал.
Словник синонімів української мови
шмаття —
ШМА́ТТЯ, я, с., збірн. 1. Шматки чого-небудь. Невеликий, пане-браття. Жрець я Гелікона, Бо тримаю тільки шмаття 3 кобзи Аполлона (Манж., Тв., 1955, 217); Рудий чоловік тоді взяв молот — гуп!..
Словник української мови в 11 томах