маргінал

(від лат. marginalis — кордон, край, побічний, знаходження на краю)

людина, яка випала з соціальної групи, перебуває у проміжному, приграничному положенні між якими-небудь соціальними групами, залишається за межами загальноприйнятного

Значення в інших словниках

1. маргінал — маргіна́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. маргінал — -а, ч. 1》 Той, хто втратив колишні соціальні зв'язки і не пристосувався до нових умов життя (звичайно про представників національних меншин, мігрантів, вихідців із села). 2》 Той, хто не визнає загальноприйнятих норм і правил поведінки. 3》 розм. Провінціал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маргінал — МАРГІНА́Л, а, ч. Особа, яка втратила попередні соціальні зв'язки й не пристосувалася до нових умов життя. Що міг поет Свідзінський почувати, коли вони заходили у редакцію?...  Словник української мови у 20 томах