перцепція —
ПЕРЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., псих. Безпосереднє відображення предметів і явищ об'єктивної дійсності органами чуття. Перцепція відбувається тут [в поетичному творі] так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
перцепція —
перце́пція (від лат. perceptio – сприймання, пізнавання) чуттєве сприйняття зовнішніх предметів.
Словник іншомовних слів Мельничука
перцепція —
Сприйняття, усвідомлення предмету (явищ), які спостерігаються; спостережна діяльність.
Універсальний словник-енциклопедія
перцепція —
ПЕРЦЕПЦІЯ (від лат. perceptio — сприймання) — у сучасній психології і філософії те саме, що й сприйняття. Ляйбніц уживав термін "П." для позначення невиразного і неусвідомленого сприйняття ("враження") на противагу чіткій його усвідомленості — апперцепції.
Філософський енциклопедичний словник
перцепція —
СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯ книжн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М.
Словник синонімів української мови
перцепція —
ПЕРЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., психол. Безпосереднє відображення предметів і явищ об’єктивної дійсності органами чуття. Перцепція відбувається тут [в поетичному творі] так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (Фр., XVI, 1955, 284).
Словник української мови в 11 томах