благодійність

Альтруїстична діяльність, спрямована на надання фінансової та іншої допомоги тим, хто її потребує, на поліпшення умов функціонування суспільства та його частин. Може здійснюватися приватними особами, громадськими та релігійними організаціями і державою.

англ. charitable activity; нім. Wohltätigkeit f=, -en; угор. jótékonyság; рос. благотоворительность.

Значення в інших словниках

1. благодійність — благоді́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. благодійність — див. благодійництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благодійність — БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Добровільна безкорислива пожертва – матеріальна, фінансова, організаційна, інформаційна і т. ін. Дитинство своє провела [Докія Григорівна] в притулку, який утримувала вдова-поміщиця. Любила вона..  Словник української мови у 20 томах
4. благодійність — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм.  Словник синонімів української мови
5. благодійність — Благоді́йність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. благодійність — БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., дорев. Подавання приватними особами матеріальної допомоги, підтримки бідним, сиротам і т. ін. Добре вчинив той чоловік, що взяв на глум інквізитора за лицемірну благодійність ченців, які дають убогим...  Словник української мови в 11 томах