депривація

Незадоволення особистості (усвідомлене або ні) рівнем забезпечення базових потреб.

англ. deprivation; нім. Deprivation [-v-] f=, -en; угор. depriváció; рос. депривация.

Значення в інших словниках

1. депривація — -ї, ж. 1》 Брак економічних та емоційних опор, загальноприйнятих як базисних основ людського досвіду (прибуток, забезпеченість житлом, а також опікування дітей батьками).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. депривація — Вивласня  Словник чужослів Павло Штепа
3. депривація — ДЕПРИВА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Психічний стан, викликаний неможливістю задовольняти деякі свої життєві потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. Розрізняють абсолютну і відносну депривацію.  Словник української мови у 20 томах