дисфорія

Негативний емоційний стан роздратованості, розлючення, готовності до агресивних проявів.

англ. disphoria; нім. Disphorie f=; угор. diszfória; рос. дисфория.

Значення в інших словниках

1. дисфорія — дисфо́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дисфорія — -ї, ж. Форма депресивного розладу настрою, при якому пригнічений стан поєднується з дратівливістю, озлобленістю, похмурістю та схильністю до агресії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дисфорія — ДИСФОРІ́Я, ї, ж., мед. Розлад настрою, при якому пригнічений стан поєднується з дратівливістю, озлобленістю, похмурістю та схильністю до агресії.  Словник української мови у 20 томах