етикет

Сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву відношення до людей. Е. – складова частина зовнішньої культури суспільства. У нього входять ті вимоги, які набувають характеру строго регламентованого церемоніалу, і в дотриманні яких має особливе значення певна форма поведінки.

англ. etiquette; нім. Etikette f=; угор. etikett; рос. этикет.

Значення в інших словниках

1. етикет — етике́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. етикет — -у, ч. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. етикет — етике́т (франц. etiquette, від флам. steeken – встромляти) 1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб (придворний Е.), а також у дипломатичних колах. 2. Переносно – правила поведінки.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. етикет — ЕТИКЕТ (від флам. steeken — встромляти) — система правил поведінки і відповідних ритуалізованих дій, призначення якої — зовнішньо впорядковувати людські взаємини через суворе узгодження форм поведінки з тією чи іншою ситуацією спілкування. Термін "Е.  Філософський енциклопедичний словник
5. етикет — ЕТИКЕ́Т, у, ч. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві. Етикет вимагав першою привітати господиню дому (Ле, Наливайко, 1957, 287).  Словник української мови в 11 томах
6. етикет — рос. этикет (фр. tiquette, від флам. steeken — встромляти) — 1. Правила поведінки людей. 2. Порядок дій, правил чемності при ділових зустрічах, переговорах, у дипломатичних колах.  Eкономічна енциклопедія