зараження

Процес переходу емоційного стану від одного індивіда до іншого на психофізіологічному рівні контакту, фактор спонтанної соціальної згуртованості. Хоча, при виході з-під контролю психічне зараження (індукція) приводить до розпаду нормативно-рольової поведінки, виникає деструктивний “ефект натовпу”.

англ. infection; нім. Infektion f=, -en; угор. fertőzés; рос. заражение.

Значення в інших словниках

1. зараження — -я, с. Дія за знач. заразити 1) і заразитися 1). || Проникнення збудника інфекційного захворювання в організм, що призводить до розвитку інфекційного процесу. Зараження крові — загальне інфекційне захворювання крові, викликане різними мікробами та їх токсинами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зараження — зара́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. зараження — ЗАРА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. зарази́ти 1 і зарази́тися 1. Ангіна — гостре інфекційне захворювання. Зараження ангіною відбувається крапельним шляхом (Хвор. дит. віку, 1955, 160).  Словник української мови в 11 томах