заставодержатель

Фізична або юридична особа, до якої відповідно до Закону України "Про заставу" може переходити право власності на акції акціонерів.

англ. mortgagee; нім. Pfandgläubiger m -s; угор. zálogos; рос. залогодержатель.

Значення в інших словниках

1. заставодержатель — -я і заставотримач, -а, ч., юр. Юридична або фізична особа, на ім'я якої оформлено заставу майна. || Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заставодержатель — ЗАСТАВОДЕРЖА́ТЕЛЬ, я, ч., юр. Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику.  Словник української мови в 11 томах