мотивація

Сукупність психологічних явищ, у яких відображається наявність у людській психіці визначеної готовності, що направляє до досягнення мети. М. тісно зв’язана з потребами людини і супроводжується переживаннями, позитивними або негативними емоціями. При цьому мета і мотив не збігаються. Наприклад, у працівника з’явилася мета змінити місце роботи, мотиви ж можуть бути різними: а) поліпшити своє положення; б) наблизити місце роботи до місця проживання; в) уникнути можливих неприємностей і т.д..

англ. motivation; нім. Motivation f=; угор. motiváció; рос. мотивация.

Значення в інших словниках

1. мотивація — мотива́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мотивація — [мотиевац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. мотивація — -ї, ж. 1》 Сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування. 2》 Доведення необхідності скоєння певних вчинків. 3》 Заохочення учнів до вивчення певного предмета, дисципліни, пояснення необхідності навчання у школі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мотивація — Використання системи мотивів, яка визначає конкретні види діяльності та поведінки людини. Особливе значення М. має для формування потреб, уявлень, почуттів, переживань дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, що навчаються музиці.  Словник-довідник музичних термінів
5. мотивація — МОТИВА́ЦІЯ, ї, ж. Сукупність мотивів, доказів для обгрунтування чогось; мотивування. Справи останніх днів вимагали від прокурора поширених мотивацій (В. Собко); Визначне місце посідали твори мистецтва в системі уявлень про честь і славу.  Словник української мови у 20 томах
6. мотивація — (функція) (англ. motivation) процес внутрішнього або зовнішнього психологічного управління поведінкою, що єднає інтелектуальні, фізіологічні і психологічні підпроцеси, які полягають у стимулюванні самого себе чи інших на діяльність...  Економічний словник
7. мотивація — Психічний регулюючий механізм, який приводить в дію механізм поведінки особи і скеровує її на досягнення визначеної мети; стан внутрішнього напруження, який спонукає особу до дії, що робить можливою зменшення цього напруження...  Універсальний словник-енциклопедія
8. мотивація — МОТИВУВА́ННЯ, МОТИВА́ЦІЯ, ОБГРУНТУВА́ННЯ. Які б красиві мотивування не придумували про пріоритет у кінорежисера, але завжди сценарій є й буде основою всіх жанрів у кінематографі (з журналу)...  Словник синонімів української мови
9. мотивація — МОТИВА́ЦІЯ, ї, ж. Сукупність мотивів, доказів для обгрунтування чогось; мотивування. Справи останніх днів вимагали від прокурора поширених мотивацій (Собко, Справа..  Словник української мови в 11 томах
10. мотивація — рос. мотивация причина, яка спонукає економічного суб'єкта до діяльності для досягнення певної мети, наявність інтересу до цієї діяльності й способів її реалізації.  Eкономічна енциклопедія