невроз

Нервово-психічне захворювання, яке характеризується функціональними (тимчасовими, зворотними) розладами психіки і поведінки людини, що викликаються несприятливими умовами її життя на даний момент.

англ. neurosis; нім. Neurose f=, -n; угор. nevrózis; рос. невроз.

Значення в інших словниках

1. невроз — невро́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. невроз — -у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке характеризується астенічними, нав'язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим пониженням розумової та фізичної працездатності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невроз — НЕВРО́З, у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке проявляється у нервово-психічних розладах, викликаних тривалими переживаннями, перенапруженнями тощо. [Бенермен: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Ендерсон:] Ні, ні.  Словник української мови у 20 томах
4. невроз — НЕВРО́З, у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини. [Б е н е р м е н: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Е н д е р с о н:] Ні, ні. Борони боже! Забудьте про це.  Словник української мови в 11 томах