інфантилізм

Збереження у дорослого індивіда особливостей дитячої поведінки, занижена самокритика, підвищена вимогливість до опіки щодо себе з боку інших людей, егоцентризм.

англ. infantilism; нім. Infantilismus m=; угор. infantilizmus; рос. инфантилизм.

Значення в інших словниках

1. інфантилізм — інфантилі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. інфантилізм — -у, ч. 1》 мед. Хвороблива недорозвиненість організму, що виявляється в збереженні в дорослому віці фізичної будови або рис характеру дитини. Дистрофічний інфантилізм — інфантилізм, зумовлений порушенням харчування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інфантилізм — інфантилі́зм (від лат. infantilis – дитячий) затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних рис, властивих дитячому вікові.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. інфантилізм — ІНФАНТИЛІ́ЗМ, у, ч. 1. мед. Хвороблива недорозвиненість організму, що виявляється в збереженні в дорослому віці фізичної будови або рис характеру дитини. 2. перен. Підроблювання під рівень розумового розвитку дитини.  Словник української мови в 11 томах