крик-зело
крик-зело́
А, ч., інд.-авт. Похідне від крик і зело.
Обміліла
криниця. А верба пустила
гарячі брості — в крик-зело. (П-1:84).
Словник поетичної мови Василя Стусакрик-зело́
А, ч., інд.-авт. Похідне від крик і зело.
Обміліла
криниця. А верба пустила
гарячі брості — в крик-зело. (П-1:84).
Словник поетичної мови Василя Стуса