посмерк

по́смерк

У, ч., інд.-авт. Похідне від смерк.

Як сонце посмерку пече!

Як приском обдає! (ЗД:89);

Та невідомінь, чорна плівка посмерку,

вертає відчуття себе самого... (ЧТ:166).