Словник поетичної мови Василя Стуса

праліта

праліта́

Праліт, мн., інд.-авт. Похідне від пра... (в значенні давній) і літа. Минулі літа.

Забудься. Стань. І зачекай мене

на самоті в такому велелюдді,

де спогади стовбичать, наче судді,

і пам'ять чвалом праліта жене. (П-2:149).

Словник поетичної мови Василя Стуса