Словник поетичної мови Василя Стуса

сонцелет

сонцеле́т

У, ч., інд.-авт. Похідне від сонце і лет.

Зворохобилися айстри

приосіннім сонцелетом,

проминальною порою

падолистом деручким. (П-1:92).

Словник поетичної мови Василя Стуса