Словник поетичної мови Василя Стуса

спроневіра

спроневі́ра

И, ж., інд.-авт. Те саме, що невіра.

І засклена осліплим

підсиненим чорнилом спроневіри

небесна твердь мовчала, як отерпла... (ЧТ:31);

Як винести тягар такого гніту,

яким нас придушила чорна твердь —

бідою літ, смолою спроневіри

і галактичним мерехтом ночей. (ЧТ:72).

Словник поетичної мови Василя Стуса