Словник поетичної мови Василя Стуса

хлюпостіти

хлюпості́ти

Щу, -тиш, недок., перех. Те саме, що хлюпати.

Де ти хвиля, де той Стікс спасенний,

кочети блаженні не скриплять,

тільки ночі бовваніють стели,

літери на стелах хлюпостять. (П-2:218-219).

Словник поетичної мови Василя Стуса

Значення в інших словниках

  1. хлюпостіти — ХЛЮПОСТІ́ТИ, щу́, сти́ш, недок., рідко. Те саме, що хлюпоті́ти. Щось хлюпостить постолами, цвяка щось по грязі (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  2. хлюпостіти — Хлюпостіти, -щу, -стиш гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.  Словник української мови Грінченка