астеїзм

(гр. asteiomos — дотеп, жарт) схвалення у виглядi осуду: яке ловке чоpтеня (пpо дитину); ах ти розбійнику! (ласкаво).

Значення в інших словниках

1. астеїзм — -у, ч., лінгв., літ. Різновид антифразису, троп, де мовна одиниця з негативним значенням, осудливою конотацією уживається як форма вираження похвали, захоплення, ласки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. астеїзм — • астеїзм (від грец. 'αστεισμός — жарт, дотеп) - різновид іронії як тропа: похвала у формі осудження і навпаки. Засіб цей широко використовували в сатиричних творах Т. Шевченко, І. Франко, В. Самійленко та ін. укр. поети, напр.: "Що за славний рік новий!...  Українська літературна енциклопедія