тонема

(фр. tonema) мовна одиниця, що диференціюється наголосом (замок — замок, дорога — дорога); стилістичний засіб у фоностилістиці: Все квапимось із ніколи в ніколи (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. тонема — ТОНЕ́МА, и, ж. Наголос як одиниця для розрізнювання значення.  Словник української мови у 20 томах
2. тонема — -и, ж. Наголос як одиниця для розрізнювання значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови