Словник української мови в 11 томах

абсурдний

АБСУ́РДНИЙ, а, е. Прикм. до абсу́рд; безглуздий, нісенітний.

Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в "Ділі" лиш одно зовсім уже абсурдне… твердження (Фр., XVI, 1955, 430).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. абсурдний — абсу́рдний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. абсурдний — Безглуздий, нісенітний і всі мож. пох. від АБСУРД, обр. ні в кут, ні в двері, ні те. ні се; (здогад) дикий.  Словник синонімів Караванського
  3. абсурдний — -а, -е. Прикм. до абсурд; безглуздий, нісенітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абсурдний — АБСУ́РДНИЙ, а, е. Стос. до абсурду; безглуздий, нісенітний. Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в “Ділі” лиш одно зовсім уже абсурдне .. твердження (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. абсурдний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. абсурдний — Абсу́рдний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)