Словник української мови в 11 томах

абісаль

АБІСА́ЛЬ, і, ж., спец. Зона найбільших морських та океанічних глибин.

Рух води [в океані] вдалося зафіксувати навіть на семикілометровій глибині — у так званій абісалі (Веч. Київ, 8. V 1971, 3);

На абісалі — у глибинних зонах морів — залягають мільярди тонн поліметалічних конкрецій (Наука.., 7, 1978, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. абісаль — абіса́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. абісаль — Абисcаль — abyss — Tiefsee – зона найбільших морських та океанічних глибин (понад 2000 м).  Гірничий енциклопедичний словник
  3. абісаль — -і, ж., спец. Зона найбільших морських та океанічних глибин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абісаль — АБІСА́ЛЬ, і, ж., спец. Зона великих морських та океанічних глибин (звичайно від 2500 м до 6000 м). Вода в абісалі малорухома, має постійну низьку температуру і характеризується відсутністю світла (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. абісаль — абіса́ль (від грец. άβυσσος – безодня) зона найбільших морських глибин (понад 2000 м).  Словник іншомовних слів Мельничука