авантюра
АВАНТЮ́РА, рідко АВАНТУ́РА, и, ж.
1. Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх.
Своєю дурною і злочинною колоніальною авантюрою самодержавство завело себе в такий тупик, з якого може визволитися тільки сам народ.. (Ленін, 8, 1949, 34);
Вона готова була піти на яку завгодно авантюру, щоб здійснити свої наміри (Руд., Вітер.., 1958, 57).
2. заст. Пригода.
Доїхала я "як не може бути", без жадних авантур і навіть без пересадок (Л. Укр., V, 1956, 383);
Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах; відси їх цікавість до новинок, до авантюр і смілих мандрівок (Фр., XVI, 1955, 313).
Словник української мови (СУМ-11)