автоматично
АВТОМАТИ́ЧНО. Присл. до автомати́чний.
Двері відчинилися автоматично: загув маленький моторчик, і замок відсунувся (Собко, Серце, 1952, 25);
Спеціальне гальмувальне приладдя автоматично зупиняє весь поїзд (Донч., 1, 1956, 475);
Владко автоматично простягнув руку до паперу (Фр., VI, 1951, 317);
Дзвінок телефону пролунав над самим вухом у Саїда. Майже автоматично взяв трубку, як звик у себе в кабінеті (Ле, Міжгір’я, 1953, 169).
Словник української мови (СУМ-11)