Словник української мови в 11 томах

автохтонний

АВТОХТО́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; аборигенний, тубільний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. автохтонний — автохто́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. автохтонний — [аўтохтон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
  3. автохтонний — -а, -е. Прикм. до автохтон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. автохтонний — АВТОХТО́ННИЙ, а, е. Стос. до автохтона. За даними ономастики, сучасне корінне населення України є автохтонним (з наук. літ.); У кожному виноробному районі найбільш привабливими, на мій погляд, є автохтонні сорти винограду (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  5. автохтонний — автохто́нний (грец. αύτόχθων) той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. автохтонний — Автохто́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)