АВТОХТО́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; аборигенний, тубільний.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
автохтонний —
автохто́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
автохтонний —
[аўтохтон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
автохтонний —
-а, -е. Прикм. до автохтон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
автохтонний —
АВТОХТО́ННИЙ, а, е. Стос. до автохтона. За даними ономастики, сучасне корінне населення України є автохтонним (з наук. літ.); У кожному виноробному районі найбільш привабливими, на мій погляд, є автохтонні сорти винограду (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
автохтонний —
автохто́нний (грец. αύτόχθων) той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.
Словник іншомовних слів Мельничука
автохтонний —
Автохто́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)