адамів

АДА́МІВ, мова, мове:

▲ Ада́мова голова́, ент. — великий нічний метелик з родини сфінксів;

А́дамове я́блуко, анат. — випнута хрящова частина гортані.

На тонкуватій шиї шарніром рухається адамове яблуко (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 63).

◊ Ада́мове ребро́ (ребе́рце), заст., жарт. — про жінку.

Місцеві "батюшечки" дуже слабкі щодо "адамових рєберців" і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами… (Вишня, І, 1956, 27);

Ада́мові слі́зки, жарт. — про горілку.

Значення в інших словниках

1. адамів — -мова, -мове. || Належний Адамові. Адамове яблуко анат. — випнута хрящова частина гортані; кадик. Адамове ребро жарт. — про жінку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. адамів — АДА́МІВ, мова, мове: △ Ада́мова голова́ див. голова́; Ада́мове я́блуко див. я́блуко ◇ Ада́мове ребе́рце див. ребе́рце; Ада́мові ді́ти див. ді́ти¹; Ада́мові слі́зки див. слі́зка.  Словник української мови у 20 томах
3. Адамів — Ада́мів 1 прізвище Ада́мів 2 прикметник від: Ада́м  Орфографічний словник української мови
4. Адамів — ада́мове ребе́рце, жарт. Жінка. Місцеві “батюшечки” дуже слабкі щодо “адамових реберців” і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами (Остап Вишня). ада́мові ді́ти, книжн. Люди.  Фразеологічний словник української мови
5. Адамів — Ада́мів, -мова, -мове  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. адамів — Ада́мів, -мова, -ве Принадлежащій Адаму. ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.) 2) Родъ паука.  Словник української мови Грінченка