акварель
АКВАРЕ́ЛЬ, і, ж.
1. тільки одн. Клейові фарби, що розводяться водою.
Повернувшись до великого портрета, намальованого аквареллю, він зосередив на ньому увагу всіх (Ткач, Моряки, 1948, 79);
Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Ю. Янов., І, 1958, 266);
// Живопис такими фарбами.
2. Картина, малюнок, виконані такими фарбами.
Сіро.. ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб., II, 1955, 296);
*Образно. Поміж трьох віршів виділяється "Вечір" — дуже вдала лірична акварель (Літ. газ., 9.VI 1959, 5).
Словник української мови (СУМ-11)