акомпаніаторка
АКОМПАНІА́ТОРКА, и, ж. Жін. до акомпаніа́тор.
Не мав він.. бажання нав’язувати скрипалеві та його акомпаніаторці свої незакінчені твори (Дмит., Розлука, 1957, 180).
Словник української мови (СУМ-11)АКОМПАНІА́ТОРКА, и, ж. Жін. до акомпаніа́тор.
Не мав він.. бажання нав’язувати скрипалеві та його акомпаніаторці свої незакінчені твори (Дмит., Розлука, 1957, 180).
Словник української мови (СУМ-11)