акордеон
АКОРДЕО́Н, а, ч. Хроматична гармонія з клавіатурою для правої руки.
— Нічого працюється, весело!..Якби ще хтось на акордеоні пригравав, зовсім було б непогано (Вишня, І, 1956, 441);
Пісня стала загальною, з’явився акордеон, пари кинулися танцювати польки (Ю. Янов., II, 1958, 332).
Словник української мови (СУМ-11)