акредитувати
АКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій.
Білограй говорив усім, нібито направив у Брянську область одного "ділового чоловіка" заготовляти ліс. Акредитував він його на суму сто п’ятдесят тисяч карбованців (Мушк., Чорний хліб, 1960, 178).
2. дипл. Призначати кого-небудь дипломатичним представником в іноземній державі.
Словник української мови (СУМ-11)