акула

АКУ́ЛА, и, ж.

1. Велика хижа морська риба.

Ввечері з яхти дивилися на свято. І що це було за чудо!..Оркестри гриміли на воді, човни були перероблені, в форми акул, пишна ілюмінація і тисячі народу (Коцюб., III, 1956, 326);

— Ви кажете — щука! А її, не вміючи, не візьмеш. Це ж, скажу вам, річкова акула! (Донч., VI, 1957, 509).

2. перен. Про великих ділків капіталізму, багатіїв, які по-хижацькому експлуатують трудящих.

Хай Абдул не ховається за Селімову спину! Знаємо й його, хижака.. Акула він ненажерлива (Тулуб, Людолови, І, 1957, 453);

Сашко, звичайно, глибоко зневажав погорілого поміщика Золотарьова, як акулу капіталу і представника світової буржуазії (Смолич., V, 1959,40).

Значення в інших словниках

1. акула — аку́ла іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. акула — П. хижак, ненажера, ненаситець, жаднюга, сил. визискувач, експлуататор.  Словник синонімів Караванського
3. акула — Пажер, сквала  Словник чужослів Павло Штепа
4. акула — -и, ж. 1》 Велика хижа морська риба. 2》 перен. Про великих ділків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. акула — АКУ́ЛА, и, ж. 1. Велика хижа морська риба із веретеноподібним тілом і великим ротом, розміщеним на нижній частині голови. – Дядьку-моряк, а ви бачили акулу? А літаючих рибок? (О.  Словник української мови у 20 томах
6. акула — (-и) ж.; крим. Особа, засуджена на тривалий строк позбавлення волі з конфіскацією майна. БСРЖ, 33; СЖЗ, 10.  Словник жарґонної лексики української мови
7. акула — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
8. акула — Аку́ла, -ли; аку́ли, аку́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)