акурат
АКУРА́Т, присл., розм. Точно, якраз.
Буде акурат, як ти казав (Сл. Гр.);
[Пелагія:] О! Роман Степанович! З приїздом. Акурат на Юліччине свято приїхали! (Мороз, П’єси, 1959, 174).
◊ В акура́т — якраз.
Кінчається вірьовка, А до землі ще далеченько.. Не розгубивсь я в акурат. Рвонув вірьовки верхній шмат (Нех., Казки.., 1958, 19).
Словник української мови (СУМ-11)