Словник української мови в 11 томах

алхімія

АЛХІ́МІЯ, ї, ж. Середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини — "філософського каменя", за допомогою якого можна було б перетворювати прості метали в золото, срібло, лікувати різні хвороби та ін.

В свій час середньовічна алхімія послужила новітній хімії (Л. Укр., V, 1956, 396).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. алхімія — алхі́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. алхімія — -ї, ж. Середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини – "філософського каменя", за допомогою якого можна було б перетворювати прості метали на золото, лікувати різні хвороби та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алхімія — АЛХІ́МІЯ, ї, ж. За часів Середньовіччя – донауковий напрям у розвитку хімії, головною метою якого були пошуки способів перетворення простих металів на золото та срібло за допомогою “філософського каменю” як чудодійної речовини.  Словник української мови у 20 томах
  4. алхімія — алхі́мія (лат. alhimia, alhymia, ahemia, з араб. аль-кімія, від грец. Χημία – Єгипет) назва донаукової хімії, в основі якої лежала помилкова ідея про можливість перетворювати неблагородні метали на золото і срібло за допомогою «філософського каменя».  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. алхімія — Дослідження, почасти засновані на експериментах, з метою одержання так званого філософського каменя, який давав би змогу перетворювати звичайні метали на золото, й так званого еліксиру життя...  Універсальний словник-енциклопедія