альвеола —
альвео́ла іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
альвеола —
АЛЬВЕО́ЛА див. альвео́ли.
Словник української мови у 20 томах
альвеола —
альвео́ла (від лат. alveolus – жолобок, виїмка) 1. Кінцевий відділ залози. 2. Кінцева частина респіраторного апарата в легенях ссавців. 3. Ямка, в якій міститься корінь зуба.
Словник іншомовних слів Мельничука
альвеола —
ЛУ́НКА (заглиблення в щелепній кістці, де міститься корінь зуба), АЛЬВЕО́ЛА. Зуби (у лускатих плазунів) зростаються з краєм щелепи і ніколи не сидять у лунках (альвеолах) (з посібника).
Словник синонімів української мови
альвеола —
(лат. — жолобок) Те саме, що і канелюра.
Архітектура і монументальне мистецтво