альтанка
АЛЬТА́НКА, и, ж. Покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу.
Тихенько він ішов чистенькою доріжкою з гори до альтанки (Н.-Лев., III, 1956, 123);
В однім куті [города] стояла альтанка, отінена густим диким хмелем та обсаджена смерічками (Фр., IV, 1950, 282);
З маленької альтанки з верху гірки відкрився чудовий краєвид на Дніпро (Собко, Зор. крила, 1950, 12).
Словник української мови (СУМ-11)