алілуя
АЛІЛУ́Я, виг. Уживається у відправах іудейської і християнської релігій для вираження славлення бога.
Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить:"Те аеит! алілуя!.." (Шевч., II, 1953, 33).
◊ Співа́ти алілу́я кому, ірон., зневажл. — надмірно вихваляти кого-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)