Словник української мови в 11 томах

анабаптист

АНАБАПТИ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник анабаптизму.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. анабаптист — анабапти́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. анабаптист — Перехрещинець  Словник чужослів Павло Штепа
  3. анабаптист — -а, ч. Послідовник, прибічник анабаптизму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анабаптист — АНАБАПТИ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник анабаптизму. До анабаптистів належали представники радикальних протестантських сект епохи Реформації, які критично ставились до багатьох церковних звичаїв та ритуалів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. анабаптист — Анабапти́ст, -та; -ти́сти, -стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)